Викрадена вода, які екологічні наслідки мав підрив дамби на Північно-Кримському каналі та чому припинення постачання води до тимчасово окупованого Криму є законним. Про це читайте у матеріалі Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Нагадаємо, що російські військові у лютому 2022 року захопили Каховську ГЕС у Херсонській області, зруйнували дамбу на Північно-Кримському каналі та пустили воду до окупованого з 2014 року Криму. Держекоінспекція України заявила, що зараз росія «краде» української води на 32 мільйони гривень щодня. Зазначається, що усі споруди окуповані. Також окупанти не допускають на об’єкт українських спеціалістів.
Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких прокоментувала юридичний аспект припинення водопостачання до тимчасово окупованого Криму.
«Будь-яке рішення щодо функціонування Північно-Кримського каналу є виключно внутрішнім питанням України. Комітет з економічних, соціальних та культурних прав ООН у зауваженні загального порядку № 15 дав чітке роз’яснення, що вода та водні ресурси мають бути доступні всім без дискримінації під юрисдикцією держави. Тобто держава, яка здійснює ефективний контроль цієї території та розповсюджує свою юрисдикцію на неї має зобов’язання із забезпечення населення питною водою. Таку саму позицію має й міжнародне гуманітарне право. Не зважаючи на те, що росіяни висували претензію до України про порушення Конвенції ООН з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, жодного позову в міжнародні судові інституції росією подано не було», – зазначила Людмила.
Коротких наголосила, що росіяни заздалегідь розуміли, що міжнародно-правовими механізмами змусити Україну відновити водопостачання Північно-Кримським каналом не вдасться.
Вона також відзначила, що однією з причин повномасштабного вторгнення у 2022 році була необхідність відновлення водопостачання каналом, оскільки протягом останніх років на півострові існували істотні проблеми із водозабезпеченням.
Член Експертної ради Кримськотатарського Ресурсного Центру з охорони довкілля та сталого розвитку Криму Євген Хлобистов прокоментував екологічні наслідки підриву дамби та оцінив якість води, яка надходить до Криму.
«Вода, яка доходить до Криму через Північно-Кримський канал є дуже мутною. Це пов’язано із занедбаним станом самого каналу. Окупанти не можуть використовувати цю воду для зрошення угідь та побутових потреб. Вона потребує серйозної дообробки, проте в Криму для цього немає технічних можливостей. Окупанти заявляють, що цю воду використовують фермери степового Криму, проте реально ми не бачимо підвищення показників врожайності», – відзначив експерт.
Хлобистов додав, що частина води також втрачається через спеку в літній період.
Експерт наголосив, що через такі дії окупантів на Херсонщині утворюється болотяна місцевість та, що фактично відбулася штучна зміна екосистеми.
Хлобистов відзначив, що після деокупації перед Україною постане питання вдосконалення системи водопостачання Криму та, можливо, побудова нового водогону.
Нагадаємо, що Кримськотатарський Ресурсний Центр системно інформує міжнародно спільноту про проблему із водою в Криму. Зокрема, експерти КРЦ підготували і направили Спеціальному доповідачу з питань прав людини та навколишнього середовища ООН д-р Девіду Бойду звіт на тему «Вплив нераціональної політики окупаційної влади Російської Федерації на водний баланс Криму».
Крім цього, Кримськотатарський Ресурсний Центр та Благодійний фонд «Мир і Ко» презентували ексклюзивний документальний фільм «Крим. Зневоднення», який підіймає одну з найактуальніших тем сучасності: дефіцит води на півострові, і висвітлює нераціональний підхід російської влади до використання водних ресурсів.